Телеграм канал "Вокс Україна/VoxUkraine"

Вокс Україна/VoxUkraine

Public

Внимание : Важно провести собственное исследование, прежде чем доверять любой информации, особенно если есть просьба о деньгах.

Не можете присоединиться? @vox_ukraine

3.5k Участники

Обновлено: March 13, 2026 at 9:45 AM

Вокс Україна/VoxUkraine

Найцікавіший економічний контент із усього світу, що містить рішення українських проблем. 💬 Чат ось https://t.me/+fD52HYLeLCgzYjli

Join @vox_ukraine for exclusive httpstmefd52hylelcgzyjli content and discussions in 17

Рейтинг

Глобальный рейтинг

#20287

-5

Рейтинг по языку

#466

-1

Рейтинг по категории

#92Без изменений

Рост участников (Последние 30 дней)

Всего: 3.5K

Рост за 24ч: +0 0%

Последние посты

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

Після початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалювала частину рішень у рекордно стислі терміни.

У перші шість місяців після 24 лютого 2022 року парламент ухвалив 228 законів. Із них 86 прийняли менш ніж за 15 днів. Середній час ухвалення таких законів становив 4–5 днів, а деякі рішення затверджували в день подання. Найчастіше ці закони стосувалися сфер, критичних під час війни: безпеки й оборони, правової політики та економіки.

Через два роки ситуація змінилася. За аналогічний період 2024 року Верховна Рада ухвалила 117 законів, але лише 15 із них прийняли швидше ніж за 16 днів. Середній час ухвалення таких рішень зріс до 9 днів, а кількість «швидких» законів зменшилась майже вп’ятеро.

📌 Як парламент ухвалював рішення у кризові моменти та як змінювалася швидкість ухвалення законів під час війни — читайте у https://voxukraine.org/turborezhym-pid-chas-vijny-yak-parlament-uhvalyuvav-rishennya-u-kryzovi-momenty.

✔️ Підписатись на канал

215

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

🔎 📰 У новинах про війну, переговори чи довіру до влади часто з’являється знайома фраза: «згідно з опитуванням». Соціологічні дані стали важливою частиною публічної дискусії. Але не менш важливо те, як саме медіа подають результати таких досліджень.

Проєкт «Моніторинг медійного висвітлення соціологічних опитувань» аналізує, як українські медіа використовують соціологічні дані. Для цього дослідники зібрали 28 996 публікацій за третій квартал 2025 року. Після відбору новин, що містили результати конкретних опитувань, у вибірці залишилося 15 603 матеріали.

Аналіз показує, що медіа найчастіше посилаються на дослідження Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг». Понад 48 % згадок опитувань у новинах стосуються трьох тем: міжнародних відносин, політичної довіри та економіки.

Результати опитувань у медіа часто подають без важливих методологічних деталей. Наприклад, розмір вибірки зазначено лише у 33 % публікацій, а текст запитання чи метод вибірки — приблизно у 6 % матеріалів. За підсумками аналізу лише 21,2 % новин відповідають високому рівню стандартів розкриття інформації про соціологічні дослідження.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/sotsiologiya-mizh-ryadkiv-pro-shho-ta-yak-ukrayinski-media-rozpovidayut-pro-gromadsku-dumku-v-chas-vijny.

✔️ Підписатись на канал

272

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

🇪🇺 🏛 Більшість змін, необхідних для євроінтеграції України, потребують рішень Верховної Ради. Однак частина відповідних законопроєктів досі не доходить до голосування або ухвалюється із затримкою.

Після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році Україна взяла на себе зобов’язання виконати вимоги Європейської комісії. Наступний етап переговорів передбачає імплементацію європейського законодавства, що потребує рішень парламенту. Втім, знайти необхідну підтримку для цих законів не завжди вдається.

Наприклад, законопроєкт №12367-3 про адаптацію кримінального процесу до європейських стандартів досі не винесли на голосування. Затримуються й інші законопроєкти: про адаптацію законодавства до acquis ЄС, обмін даними цифрових платформ відповідно до директиви DAC7, перевезення швидкопсувних продуктів та зміни до порядку розгляду справ ВАКС.

Затримки мають і фінансові наслідки. Через провал законопроєкту №13150 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування ЄС заблокував близько 560 млн євро фінансування в межах Ukraine Facility. Наприкінці 2025 року невиконаними залишалися 15 індикаторів плану реформ, що становить 27% від річного плану.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/yak-verhovna-rada-galmuye-yevrointegratsijnyj-protses.

✔️ Підписатись на канал

310

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

У фокусі Індексу реформ — законопроєкт №13646, який змінює порядок виплат родинам зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців.

25 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт. Він змінює правила виплати грошового забезпечення та одноразової допомоги членам сімей військових і безпосередньо стосується родин зниклих безвісти та загиблих захисників.

Зокрема, виплати, які родина отримувала під час перебування військового у статусі зниклого безвісти, тепер враховуватимуться під час визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі підтвердження його загибелі. Наразі така допомога становить 15 млн грн.

Законопроєкт також розширює коло осіб, які можуть отримувати частину грошового забезпечення військовослужбовця у разі його зникнення безвісти. Серед них — не лише подружжя, діти та батьки, а й люди, які проживали з військовим однією сім’єю без шлюбу (за рішенням суду), а також інші члени сім’ї, які перебували на його утриманні.

Юристка з питань полонених і зниклих безвісти ГО «Юридична сотня» Ірина Підреза пояснює, як працюватимуть нові правила, як враховуватимуться вже виплачені суми та хто тепер зможе претендувати на виплати.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-yak-zminyatsya-vyplaty-rodynam-znyklyh-bezvisty-ta-zagyblyh-vijskovyh-pislya-uhvalennya-zakonoproyektu-13646-2.

✔️ Підписатись на канал

268

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

У новому випуску Індексу реформ — податково-правовий режим Defence City. Його запуск став помітною зміною в регуляторному середовищі оборонної індустрії. Модель поєднує податкові стимули для компаній із підвищеними вимогами до прозорості бізнесу, структури доходів і корпоративної дисципліни.

Щоб отримати статус резидента, компанія має відповідати низці критеріїв. Зокрема, щонайменше 75% доходу (або 50% для літакобудування) повинні становити доходи від виробництва оборонних товарів або виконання відповідних робіт. Важливо, що вирішальною є економічна суть доходу, а не формальна класифікація діяльності. Також резидентами не можуть бути компанії з податковими боргами, проблемами з розкриттям структури власності чи зв’язками з підсанкційними особами.

Серед стимулів — звільнення від податку на прибуток, земельного, майнового та екологічного податків. Водночас компанії повинні реінвестувати прибуток у розвиток виробництва. Порушення цих умов може призвести до нарахування податку на прибуток і втрати статусу резидента.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-podatkovyj-rezhym-defence-city-vygody-obmezhennya-ta-vymogy-do-biznesu

✔️ Підписатись на канал

235

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

📷 Photo

🛢️ 📈 ⛽ На тлі війни на Близькому Сході у світі, зокрема й в Україні, почали стрімко зростати ціни на пальне. Вартість нафти Brent перевищила $100 за барель, тобто наблизилась до значень весни 2022 року. Відповідно, АЗС підняли ціни, а попит на паливо зріс на тлі панічних настроїв.

То що ж відбувається з цінами на пальне, чи буде дефіцит та чого очікувати далі — у картках.

✔️ Підписатись на канал

263

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

Чи можливий тривалий мир з росією, якщо її економіка та політична система побудовані навколо війни?

Сьогодні мілітаризація є частиною російської державної моделі. Бюджетні пріоритети, промислова політика та політична легітимність обертаються навколо агресії, а військове виробництво виконує роль економічного двигуна та інструменту стабільності режиму.

Показовий приклад — дрони Shahed. росія локалізувала їхнє виробництво і планує збільшити обсяги з 400 до 1000 одиниць на добу. Такий масштаб означає не разові закупівлі, а створення довгострокової промислової системи — з виробничими ланцюгами, інвестиціями та робочими місцями.

За таких умов припинення вогню без демілітаризації росії навряд чи буде тривалим. Серед ключових передумов переговорів також називають посилення санкцій, розширення оборонних можливостей України та гуманітарні кроки — повернення депортованих дітей, цивільних і військовополонених.

📌 Докладніше про це читайтеу https://voxukraine.org/umovy-stalogo-myru-mizh-rosiyeyu-ta-ukrayinoyu експертки програм міжнародної безпеки та стабільності (Україна та Східна Європа) у компанії «The Critical Mass» Марії Чухнової.

✔️ Підписатись на канал

289

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

💰 📉 Відношення державного боргу до ВВП — один із ключових показників боргової стійкості економіки. Він впливає на витрати на обслуговування боргу та на умови, за яких країна може залучати кошти для фінансування дефіциту бюджету.

За даними МВФ, у 2025 році співвідношення загального валового державного боргу до ВВП України сягнуло 108,6% — найвищого рівня за весь період спостережень із кінця 1990-х років. Прогноз на наступні п’ять років показує, що воно залишатиметься у зоні високого ризику — 95–110%.

На початку 2000-х співвідношення боргу до ВВП знижувалося завдяки швидкому економічному зростанню. Після фінансової кризи 2008 року показник різко зріс. Схожа динаміка повторилася у 2014–2015 роках через падіння ВВП і зростання запозичень. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тенденція повторилася знову. У 2015–2019 роках це співвідношення помітно скоротилося завдяки реструктуризації частини боргу та зменшенню дефіциту бюджету.

Сьогодні значна частина боргу України — це неринкові позики урядів та міжнародних організацій, що створює менше навантаження на бюджет. Україна значною мірою залежить від зовнішнього фінансування: у 2025 році країна отримала 52,4 млрд доларів, із яких лише 0,7 млрд становили гранти.

📌 Більше про динаміку державного боргу України та фактори, що впливають на його стійкість, — у https://voxukraine.org/yak-zminyuyetsya-derzhavnyj-borg-ukrayiny-vidnosno-vvp.

✔️ Підписатись на канал

343

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

📷 Photo

У Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів щодо оплати праці в держсекторі, ветеранського бізнесу, прав людей з інвалідністю та захисту культурної спадщини під час війни.

📌 Головне - у картках, детальний розбір за https://voxukraine.org/vazhlyvi-zakonoproyekty-vypusk-62-stelya-zarplat-dlya-derzhavnyh-organiv-novi-garantiyi-dlya-pratsivnykiv-z-invalidnistyu-ta-pravyla-zahystu-kultury-pid-chas-vijny.

✔️ Підписатись на канал

341

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок. Попри формальну рівність прав і можливостей, ринок праці в Україні залишається помітно сегрегованим за гендерною ознакою.

Жінки значно частіше працюють в освіті, медицині та на державній службі, тоді як у технічних, промислових і транспортних галузях переважають чоловіки. Наприклад, близько 86% педагогів у школах — жінки, а в IT їх приблизно 23%. Навіть у сферах, де жінки становлять більшість, керівні посади вони обіймають рідше.

Гендерний розподіл праці помітний як між різними галузями, так і всередині самих професій. Повномасштабна війна частково змінила цю структуру: через дефіцит кадрів жінок почали активніше залучати до сфер, які раніше вважалися «чоловічими».

📌 Повний матеріал читайте за https://voxukraine.org/gendernyj-rozpodil-profesij-v-ukrayini-statystyka-istoriya-ta-suchasni-tendentsiyi.

✔️ Підписатись на канал

366

Вокс Україна/VoxUkraine

10 мар. 2026 г., 05:29

📷 Photo

📉🌍⛽ Після повномасштабного вторгнення санкції ЄС і цінова стеля G7 змінили структуру експорту російської нафти.

Як перерозподілилися ринки, яку роль відіграє тіньовий флот і що відбувається з доходами росії — показуємо у картках.

✔️ Підписатись на канал

309

Вокс Україна/VoxUkraine

8 мар. 2026 г., 17:09

🚨🎓📚 Повітряні тривоги, відключення світла та постійний стрес впливають не лише на формат навчання, а й на саму здатність підлітків навчатися.

Дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», проведене у 8 областях України, показує комплексний вплив війни на дітей. Воно поєднувало фокус-групи з підлітками, батьками, вчителями та шкільними психологами і онлайн-опитування підлітків.
За даними дослідження, 21 % підлітків потребують додаткової психологічної підтримки. 29 % повідомляють про високий рівень тривоги, 26 % — про депресивні симптоми, 17 % — про стрес, пов’язаний із небезпекою для життя та здоров’я близьких. При цьому 79 % демонструють психологічну стійкість та здатність адаптуватися.

Хронічний стрес впливає і на когнітивні процеси: 41 % опитаних повідомили про проблеми з концентрацією, 40 % — з пам’яттю, 34 % — із мисленням. Майже половина підлітків 46 % зберігає високий рівень мотивації до навчання і орієнтується на довгострокові цілі — складання НМТ, вступ до університету та майбутню самостійність.

📌 Детальніше про результати дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», проведеного ГО «Навчай для України», — читайте в https://voxukraine.org/yak-vijna-vplyvaye-na-navchannya-pidlitkiv-stres-motyvatsiya-ta-poshuk-pidtrymky

✔️ Підписатись на канал

290

Вокс Україна/VoxUkraine

8 мар. 2026 г., 17:09

Тисячі вчених із США, країн ЄС, Японії, Великої Британії та Канади досі присутні в редакційних радах російських наукових журналів. Як вони пояснюють свою співпрацю після повномасштабного вторгнення росії в Україну?

Щоб перевірити реальний стан речей, дослідники розіслали персональні листи іноземним ученим, які значилися членами редакційних рад російських журналів. У 2024 році вони надіслали 709 листів ученим із 140 журналів. У 2025 році дослідження масштабували — 1874 листи вченим із 214 російських наукових журналів, які індексуються в Scopus.

У результаті дослідники отримали 490 відповідей від учених з Європи, США та інших розвинених країн. Частина науковців повідомила, що вперше дізналася про своє «членство», адже їхні імена використовувалися без їхньої згоди. Інші пояснювали, чому вважали співпрацю можливою або чому вирішили відмовитися.

Аналіз відповідей показав чотири основні позиції: близько 45% — «свідомі відмовники», близько 35% — «жертви обставин», які не знали або забули про своє членство, близько 15% — прихильники наративу «наука поза політикою», і близько 5% — ті, хто підтримав російські наративи.

📌 Докладніше про результати дослідження, аргументи науковців і приклади їхніх відповідей — у https://voxukraine.org/nauka-poza-politykoyu-chy-kompromis-iz-sovistyu-shho-kazhut-inozemni-vcheni-pro-svoye-chlenstvo-v-redaktsijnyh-radah-rosijskyh-zhurnaliv

✔️ Підписатись на канал

329

Вокс Україна/VoxUkraine

7 мар. 2026 г., 12:48

📷 Photo

🏛️ ⚙️ 🇺🇦 Десять років тому держава почала змінювати підходи до власної роботи — від кадрових правил до надання послуг. Частину цих змін ми вже сприймаємо як норму: відкриті конкурси, електронні закупівлі, цифрові сервіси, розбудову ЦНАПів. Але за кожним таким кроком стоїть системна реформа, яка триває з 2015 року.

Результати не зводяться лише до нових інструментів. Йдеться про спробу зробити державну службу професійною, передбачуваною та менш залежною від політичних коливань. Водночас війна, зупинка конкурсів і низький рівень довіри до чиновників показують, що зміни залишаються незавершеними.

📍У картках — ключові досягнення та головні виклики реформи державного управління за десятиліття.

Аналітичний матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. #ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

320

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

⚡ ❄️ 🤝 Блекаути й морози: як погані умови життя впливають на довіру киян?

Команда Центру соціологічних досліджень Kyiv School of Economics University проаналізувала опитування 542 киян, проведене 31 січня 2026 року після масованого обстрілу та масштабного збою енергосистеми, коли в столиці зупинилося метро. Дослідники вимірювали інфраструктурну депривацію, негативні емоції, міжособистісну довіру, довіру до інституцій і готовність допомагати.

Відсутність базових послуг пов’язана зі зниженням міжособистісної довіри та частковим зменшенням готовності допомагати. Довіра до інституцій не зменшується автоматично через сам факт відключень, але знижується разом із зростанням негативних емоцій.

Ефекти є статистично значущими, але невеликими: інфраструктурний терор завдає соціальній тканині точкових ушкоджень, проте не руйнує її.

📌 Детальніше про результати дослідження — у https://voxukraine.org/u-nas-nema-tepla-ta-chy-ye-v-nas-dobro-analiz-zv-yazku-mizh-poganymy-umovamy-zhyttya-ta-solidarnistyu-kyyan

✔️ Підписатись на канал

457

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

У 2000 році Роберт Мугабе, колишній диктатор Зімбабве, виграв головний приз національної лотереї. І виграв він з простої причини: тому що міг. Якщо знищити інститути, що обмежують вашу владу, як це зробив Мугабе за 37 років свого правління, ви можете правити заради особистого збагачення, особистого звеличення або просто особистого задоволення.

Відлуння лотереї Мугабе можна побачити у двох нещодавніх рішеннях, ухвалених адміністрацією президента США Дональда Трампа. Одне з них — спільна американо-ізраїльська атака на Іран і вбивство верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї. Такий крок може спричинити тривалий період нестабільності на Близькому Сході. Після Іранської революції 1979 року державний апарат здебільшого зберігся і перейшов на бік нової Ісламської Республіки. Подібна ситуація можлива і тепер: державні структури можуть зберегтися й діяти в інтересах Ірану, зокрема через своїх проксі — «Хезболлу» та ХАМАС.

Інше рішення — визнання компанії Anthropic «ризиковим постачальником». Воно набуло чинності негайно: федеральним підрядникам США заборонено використовувати моделі компанії або вести з нею комерційну діяльність. Перед цим Anthropic вимагала гарантій, що її моделі штучного інтелекту не використовуватимуть для масового спостереження за громадянами США та для автономних систем озброєння. Після цього глава OpenAI Сем Альтман уклав угоду про співпрацю з Міністерством оборони США.

Докладніше про ці рішення та їх можливі наслідки читайте https://voxukraine.org/vijna-proty-iranu-ta-vijna-z-antropik Дарона Аджемоґлу, професора Массачусетського технологічного інституту.

✔️ Підписатись на канал

322

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

За чотири роки великої війни Україна суттєво перекроїла свою дипломатичну карту — розірвала зв’язки з союзниками агресора й активізувалася на Глобальному Півдні.

Україна припинила відносини з Північною Кореєю та Сирією у 2022 році, а у 2025-му — з Нікарагуа. Мінімізовано контакти з Кубою. У Західній Африці дипломатична напруга зросла після розриву відносин із Малі та Ніґером на тлі активності ПВК «Вагнер».

Паралельно Київ розширює присутність в Африці. У 2024–2025 роках відкрито посольства в Ботсвані, ДР Конго та Мозамбіку, місію в Кот-д’Івуарі підвищено до статусу посольства, запрацювали тимчасові повірені в Мавританії та Танзанії. Це частина стратегії розширення на 2024–2026 роки.

Європа залишається ключовим напрямком, однак дипломатична мережа поступово вирівнюється — Україна посилює присутність там, де десятиліттями домінував російський вплив.

📌 Про нову географію дипломатичної присутності — читайте у https://voxukraine.org/dyplomatychne-perezavantazhennya-yak-vijna-zminyuye-kartu-prysutnosti-ukrayiny-u-sviti

✔️ Підписатись на канал

356

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Як президентство Кароля Навроцького впливає на політику Польщі щодо України?

Кароль Навроцький пов’язує перспективи членства України в ЄС і НАТО з вирішенням питань історичної пам’яті — зокрема теми Волинської трагедії та оцінки ОУН-УПА. Його заяви у 2024–2025 роках спричинили публічну реакцію Києва. У 2025 році УІНП почав видавати дозволи на ексгумації, а українсько-польська робоча група домовилась про проведення спільних робіт.

Після інавгурації 6 серпня 2025 року Навроцький декларує підтримку України у війні проти росії та називає її агресором, але наголошує, що польська допомога має відповідати національним інтересам — економічним, соціальним і безпековим.

Позицію Кароля Навроцького до і після обрання президентом та її наслідки для України аналізуємо у https://voxukraine.org/mizh-bezpekoyu-ta-pamyattyu-ukrayina-v-politychnij-rytorytsi-prezydenta-polshhi-karolya-navrotskogo.

✔️ Підписатись на канал

353

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Головна тема в житті громад у січні – місцеві ради змушені шукати способи виконати нові законодавчі вимоги без шкоди для інших пріоритетів. Рішення про підвищення зарплат у бюджетній сфері Уряд ухвалив уже після затвердження місцевих бюджетів, і частина фінансового навантаження з виконання цього рішення лежить на громадах. Деякі з них змушені скорочувати надбавки вчителям або використовувати кошти заплановані на розвиток.

Паралельно Уряд оновлює підходи до стратегічного планування й просуває формальне розмежування повноважень, однак поки що без чіткої відповіді, хто і за які кошти має виконувати нові функції. Для громад це означає, що у 2026 році їм доведеться й надалі працювати в умовах невизначеності, балансуючи між очікуваннями, що зростають, та обмеженими фінансовими можливостями.

Як змінюється стан справ у територіальних громадах? Як безпекові умови впливають на їхню спроможність? Чи достатньо фінансування для виконання ключових функцій?

Відповіді на ці та інші питання читайте у https://voxukraine.org/monitoryng-gromad-sichen-2026.

✔️ Підписатись на канал

348

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

🇩🇪 📊 🇨🇳 Протягом десятиліть економічні зв’язки між Німеччиною та Китаєм були взаємовигідними: німецьке обладнання сприяло індустріалізації Китаю, а швидко зростаюча китайська економіка забезпечувала високий попит на німецький експорт.

Тепер баланс змінився. Китайські виробники посилюють позиції на ринках високотехнологічної продукції, зокрема електромобілів, створюючи тиск на німецьке автомобілебудування та машинобудування. У 2025 році ВВП Німеччини зріс лише на 0,2%, тоді як Китай зафіксував рекордний торговельний профіцит у $1,19 трлн.

Після скорочення експорту до США приблизно на 20% поставки Китаю до Європи зросли більш ніж на 8%. Реальний ефективний курс юаня з 2021 року знизився майже на 20%, що вплинуло на умови конкуренції.

Китай не може дозволити собі втратити доступ до європейського ринку, що дає ЄС важелі впливу. Питання полягає в тому, на яких умовах Європа готова надавати цей доступ у новій геоекономічній реальності.

📌 Детальніше — у https://voxukraine.org/yevropa-mozhe-maty-bilshe-vplyvu-na-kytaj

✔️ Підписатись на канал

346

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Війна впливає не лише на Україну — її «відлуння» змінює установки людей і в європейських країнах, які не межують ані з Україною, ані з росією. Після 24 лютого 2022 року зрушення торкнулися підтримки розширення ЄС, емоційної прихильності до Європи та ставлення до мігрантів. Дослідники вимірюють такі зміни через атитюди — це не миттєвий настрій, а відносно стійка установка, оцінка людей та подій навколо.

Порівняння 10-ї та 11-ї хвиль Європейського соціального дослідження у 10 країнах показує неоднорідну картину. Підтримка розширення ЄС стала вищою за довоєнний рівень. Емоційна прихильність до Європи спершу зросла, але згодом опустилася нижче показників 2021 року. Ставлення до мігрантів змінювалося хвилеподібно — від скепсису в перші місяці до тимчасового покращення і подальшого погіршення.

Динаміка відрізнялася між країнами. У Великій Британії та Чорногорії підтримка євроінтеграції зросла, тоді як в Італії — знизилася. У Португалії погіршилася оцінка впливу мігрантів на культурне життя, тоді як у Чорногорії вона залишилася стабільною. Частина змін була короткостроковою реакцією на перші місяці війни, але окремі зрушення зберігаються і через півтора року.

Детальніше про те, як війна змінила установки європейців, читайте у https://voxukraine.org/vijna-za-mezhamy-kordoniv-yak-chuty-yiyi-vidlunnya-u-yevropejskyh-krayinah.

✔️ Підписатись на канал

388

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Що відбулося з бюджетом у січні?

У січні 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 242 млрд грн — на 57,7% більше за план. Перевиконання забезпечив грант 101,4 млрд грн (2,4 млрд дол. США), який надійшов через Світовий банк у межах механізму ERA.

Водночас план податкових надходжень не виконано. До бюджету не надійшло 12,4 млрд грн, насамперед через недобір ПДВ: внутрішній — мінус 22,2%, імпортний — мінус 13,5%. Серед причин — значні обсяги відшкодування ПДВ, зниження ділової активності та менші обсяги оподатковуваного імпорту.

Видатки профінансовано на 243,8 млрд грн — це на 20% менше від плану, що традиційно для початку року. Дефіцит загального фонду становив 1,2 млрд грн
Серед ключових ризиків — подальша ескалація на фронті та погіршення ситуації в енергетиці, що можуть вплинути на податкові надходження, а також ризики касових розривів і зростання фіскального тиску.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/byudzhetnyj-barometr-sichen-2026 від аналітиків Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Kyiv School of Economics.

✔️ Підписатись на канал

373

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

З початку повномасштабного вторгнення постає питання, чи пов’язує молодь своє майбутнє з Україною. Вступна кампанія до ЗВО дає змогу простежити цю тенденцію.

У 2025 році на бакалаврат подали заяви 209 тисяч абітурієнтів — це на 6,3% менше, ніж у 2021 році, але на 4% більше, ніж у 2024-му. Зростання у 2022–2023 роках значною мірою забезпечили вступники віком 25+ років, які здобували другу чи третю освіту. Після скасування відстрочки для цієї категорії їхня кількість зменшилася з 56 тисяч у 2023 році до 25 тисяч у 2024-му.

Загальна тенденція до скорочення має і довгострокове демографічне підґрунтя. За словами Михайла Винницького, Україна щороку втрачає 20–30 тисяч випускників шкіл ще з 2002 року. У 2022 році кількість тих, хто складав ЗНО/НМТ, впала на чверть, але згодом почала зростати. У 2024–2025 роках співвідношення між тими, хто склав тест, і вступниками повернулося до рівня 2020–2021 років — 65–70%.

Частка тих, кого не зарахували до ЗВО, у 2024–2025 роках трохи перевищувала 4%. Різниця з попередніми роками незначна, тож робити однозначні висновки щодо зміни якості вступників підстав немає.

📌 Детальніше про тенденції вступу — в https://voxukraine.org/vidplyv-mizkiv-chy-tymchasovi-realiyi-vijny-yak-zminyuyetsya-kilkist-i-yakist-vstupnykiv-do-ukrayinskyh-zvo-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya

✔️ Підписатись на канал

376

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

🇩🇪 🤝 🇺🇦 52% німців виступають за збільшення підтримки України. Але чи однаковою є ця позиція серед виборців різних партій?

За даними опитування INSA (лютий 2026), 35% виступають проти посилення підтримки, ще 13% не визначилися. Найбільше схиляються до збільшення допомоги виборці SPD, «Зелених» та CDU, найменше — прихильники BSW та AfD.

Опитування YouGov (липень 2025) показує: 47% німців підтримують військову допомогу Україні до повного звільнення територій, 32% — мирну угоду з територіальними поступками. Серед виборців «Зелених» більшість виступає за підтримку до деокупації, тоді як серед прихильників BSW та AfD переважає протилежна позиція.

Водночас у грудні 2025 року «допомога Україні» опустилася в рейтингу зовнішньополітичних пріоритетів німців із 17% у травні до 7% у грудні. Натомість зросла важливість «обмеження впливу авторитарних держав» — з 20% до 28%. Найактуальнішими напрямами німці називають посилення єдності в Європі та підвищення обороноздатності Німеччини.

Детальніше читайте у повному https://voxukraine.org/bilshist-nimtsiv-vystupayut-za-zbilshennya-pidtrymky-ukrayiny.

✔️ Підписатись на канал

379

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

📷 Photo

🇺🇦 26 лютого 2014 року тисячі людей зібралися на мітинг у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

Агресія рф розпочалась, коли російські військові без розпізнавальних знаків зайшли на територію Криму. Тоді тисячі жителів Кримського півострова зібралися перед Верховною Радою АРК, аби висловитись проти російського вторгнення.

У День кримського спротиву російській окупації VoxCheck та https://t.me/ppuark спростовують найпоширеніші міфи про окупацію півострова.

https://t.me/VoxCheck

311

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

Пропаганда більше не обмежується впливом на людей — вона спрямована і на машини, що допомагають людям думати.

У 2025 році на платформі http://Preprints.org/ з’явилася робота науковця Пітшу Молека, у якій запропоновано переосмислити поняття інформаційної війни через термін Metawar. Йдеться про конфлікт за контроль не над територією чи окремими наративами, а над здатністю суспільства адекватно сприймати реальність.

Якщо класична пропаганда намагається нав’язати конкретну версію подій — прославити «свого» лідера, очорнити ворога, закріпити потрібну позицію, — то Metawar спрямована глибше. Її мішенню стають не окремі твердження, а сама здатність формувати переконання: довіряти джерелам, розрізняти факт і вигадку та підриває знаходити мотивацію шукати правду.

На практиці це проявляється через LLM-grooming — масове наповнення інтернету пропагандистськими текстами, які можуть потрапляти до навчальних даних ШІ. Мережа Pravda Network / Portal Kombat, яку VIGINUM пов’язує з російськими спецслужбами, у пікові періоди генерувала до 23 000 публікацій на день, а аудити NewsGuard фіксували зростання частки відповідей чатботів із кремлівськими наративами. Інший інструмент — операція Doppelganger зі створення сайтів-двійників авторитетних медіа, що підриває довіру через ефект «дивіденду брехуна». Додатковий вимір — хронічний стрес: дослідження показують, що він знижує когнітивні функції, роблячи суспільство вразливішим до таких атак.

📌 Докладніше — у https://voxukraine.org/metawar-koly-propaganda-navchylasya-dumaty виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка.

✔️ Підписатись на канал

373

Вокс Україна/VoxUkraine

3 мар. 2026 г., 10:02

🇩🇪 🗳️ 🏦 Після дострокових виборів 2025 року політичний ландшафт Німеччини трансформувався, а разом із ним переглянуто підхід до підтримки України.

До влади прийшов Фрідріх Мерц, і за його уряду акцент поступово зміщується від передачі техніки з резервів Бундесверу до довгострокової моделі: збільшення бюджетного фінансування, часткового перенесення витрат на рівень ЄС та розвитку оборонно-промислової співпраці з Україною. Уряд діє в умовах економічних обмежень і внутрішнього політичного тиску.

Економічна ситуація в Німеччині залишається напруженою: після дворічної рецесії та стагнації країна входить у 2026 рік із прогнозом зростання ВВП лише на 1%. Попри це, допомогу Україні в бюджеті збільшили до €11,5 млрд, а витрати на оборону сягнули €108 млрд.
Частину фінансування переведено на рівень ЄС — через механізм із використанням заморожених російських активів.

Як змінюється політика Берліна щодо України в нових політичних та економічних умовах — у https://voxukraine.org/novyj-arsenal-yevropy-yak-rosijsko-ukrayinska-vijna-zminyuye-nimechchynu.

✔️ Підписатись на канал

339

Вокс Україна/VoxUkraine

3 мар. 2026 г., 10:02

Вибори-2026 у США: чи зміниться баланс сил у Конгресі?

Перемога демократа Тейлора Ремета у «глибоко республіканському» окрузі Техасу стала помітним сигналом: за нього проголосували не лише демократи й незалежні, а й частина республіканців. Чи означає це ширші зміни перед виборами 2026 року?

3 листопада у США оберуть усіх 435 членів Палати представників і 35 сенаторів. Республіканці нині мають більшість у Конгресі, але вона залишається непевною.

За даними Pew Research Center, 50% американців вважають, що Дональд Трамп керує країною гірше, ніж очікували, а 52% не вважають його ментально відповідним посаді. Навіть серед республіканців довіра знизилася з 75% до 66% за рік. За опитуванням IPSOS, 61% американців переконані, що країна рухається в неправильному напрямку.

Детальніше про передвиборчі тенденції у США та потенційні наслідки для України — в https://voxukraine.org/chy-vidbudetsya-u-ssha-elektoralna-revolyutsiya-analiz-opytuvan-gromadskoyi-dumky Ілони Сологуб ⤵️

✔️ Підписатись на канал

342

Вокс Україна/VoxUkraine

2 мар. 2026 г., 10:42

📷 Photo

Найдовша війна в Європі з початку ХХ століття триває просто зараз.

24 лютого — чотири роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Водночас сама російсько-українська війна триває з 2014 року — майже 12 років — і є найдовшим безперервним збройним конфліктом у Європі з початку ХХ століття.

На графіку ми порівнюємо тривалість основних воєн у Європі з 1900 року. Після Другої світової більшість конфліктів тривали від кількох тижнів до кількох років. Нова хвиля протистоянь наприкінці ХХ століття була пов’язана з розпадом СРСР і Югославії, однак навіть на цьому тлі війна росії проти України вирізняється тривалістю.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/najdovsha-vijna-u-yevropi-z-pochatku-xx-stolittya

✔️ Підписатись на канал

369

Вокс Україна/VoxUkraine

2 мар. 2026 г., 10:42

Фейки поширюються швидше за правду — і справа не лише в алгоритмах.

Аналіз 126 тисяч новинних каскадів у Twitter, які поширили близько трьох мільйонів користувачів, показав: неправдиві новини розходяться швидше, глибше й ширше за правдиві. Найбільша різниця стосувалася політичних тем. Боти прискорювали поширення і хибного, і правдивого контенту приблизно однаково — вирішальну роль відігравали емоції людей.
Коли переконання стає частиною групової ідентичності, навіть високі аналітичні здібності можуть працювати не на пошук правди, а на захист «своєї» позиції — це показують дослідження Дена Кагана про ідентичнісно-захисне пізнання. Водночас експерименти Гордона Пеннікука і Девіда Ранда з вибіркою 3446 осіб свідчать: у частині випадків сприйнятливість до фейків пояснюється не мотивованим мисленням, а недостатнім когнітивним зусиллям.

Масштабний метааналіз 75 досліджень у Nature Human Behaviour за участі понад 53 тисяч респондентів показав, що системний «ефект зворотного удару» від спростувань трапляється рідко. Для України, яка понад десять років протистоїть російській дезінформації й з 2022 року веде повномасштабну війну, це не абстрактний висновок — спроможність системно спростовувати фейки та зберігати довіру до інституцій стала частиною стійкості країни.

Докладніше про те, що показують сучасні дослідження дезінформації, — у https://voxukraine.org/chomu-fakty-prograyut-emotsiyam виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка

✔️ Підписатись на канал

533

Showing 30 of 100 posts

Loading posts...

Рейтинг

Требуется вход

Отзывы пользователей (0)

Пока нет отзывов. Будьте первым, кто поделится своим опытом!

Loading reviews...

Вокс Україна/VoxUkraine

Join @vox_ukraine for exclusive httpstmefd52hylelcgzyjli content and discussions in 17

Рейтинг

Глобальный рейтинг

#20287

-5

Рейтинг по языку

#466

-1

Рейтинг по категории

#92Без изменений

Рост участников (Последние 30 дней)

Всего: 3.5K

Рост за 24ч: +0 0%

Последние посты

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

Після початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалювала частину рішень у рекордно стислі терміни.

У перші шість місяців після 24 лютого 2022 року парламент ухвалив 228 законів. Із них 86 прийняли менш ніж за 15 днів. Середній час ухвалення таких законів становив 4–5 днів, а деякі рішення затверджували в день подання. Найчастіше ці закони стосувалися сфер, критичних під час війни: безпеки й оборони, правової політики та економіки.

Через два роки ситуація змінилася. За аналогічний період 2024 року Верховна Рада ухвалила 117 законів, але лише 15 із них прийняли швидше ніж за 16 днів. Середній час ухвалення таких рішень зріс до 9 днів, а кількість «швидких» законів зменшилась майже вп’ятеро.

📌 Як парламент ухвалював рішення у кризові моменти та як змінювалася швидкість ухвалення законів під час війни — читайте у https://voxukraine.org/turborezhym-pid-chas-vijny-yak-parlament-uhvalyuvav-rishennya-u-kryzovi-momenty.

✔️ Підписатись на канал

215

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

🔎 📰 У новинах про війну, переговори чи довіру до влади часто з’являється знайома фраза: «згідно з опитуванням». Соціологічні дані стали важливою частиною публічної дискусії. Але не менш важливо те, як саме медіа подають результати таких досліджень.

Проєкт «Моніторинг медійного висвітлення соціологічних опитувань» аналізує, як українські медіа використовують соціологічні дані. Для цього дослідники зібрали 28 996 публікацій за третій квартал 2025 року. Після відбору новин, що містили результати конкретних опитувань, у вибірці залишилося 15 603 матеріали.

Аналіз показує, що медіа найчастіше посилаються на дослідження Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг». Понад 48 % згадок опитувань у новинах стосуються трьох тем: міжнародних відносин, політичної довіри та економіки.

Результати опитувань у медіа часто подають без важливих методологічних деталей. Наприклад, розмір вибірки зазначено лише у 33 % публікацій, а текст запитання чи метод вибірки — приблизно у 6 % матеріалів. За підсумками аналізу лише 21,2 % новин відповідають високому рівню стандартів розкриття інформації про соціологічні дослідження.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/sotsiologiya-mizh-ryadkiv-pro-shho-ta-yak-ukrayinski-media-rozpovidayut-pro-gromadsku-dumku-v-chas-vijny.

✔️ Підписатись на канал

272

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

🇪🇺 🏛 Більшість змін, необхідних для євроінтеграції України, потребують рішень Верховної Ради. Однак частина відповідних законопроєктів досі не доходить до голосування або ухвалюється із затримкою.

Після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році Україна взяла на себе зобов’язання виконати вимоги Європейської комісії. Наступний етап переговорів передбачає імплементацію європейського законодавства, що потребує рішень парламенту. Втім, знайти необхідну підтримку для цих законів не завжди вдається.

Наприклад, законопроєкт №12367-3 про адаптацію кримінального процесу до європейських стандартів досі не винесли на голосування. Затримуються й інші законопроєкти: про адаптацію законодавства до acquis ЄС, обмін даними цифрових платформ відповідно до директиви DAC7, перевезення швидкопсувних продуктів та зміни до порядку розгляду справ ВАКС.

Затримки мають і фінансові наслідки. Через провал законопроєкту №13150 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування ЄС заблокував близько 560 млн євро фінансування в межах Ukraine Facility. Наприкінці 2025 року невиконаними залишалися 15 індикаторів плану реформ, що становить 27% від річного плану.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/yak-verhovna-rada-galmuye-yevrointegratsijnyj-protses.

✔️ Підписатись на канал

310

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

У фокусі Індексу реформ — законопроєкт №13646, який змінює порядок виплат родинам зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців.

25 лютого 2026 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт. Він змінює правила виплати грошового забезпечення та одноразової допомоги членам сімей військових і безпосередньо стосується родин зниклих безвісти та загиблих захисників.

Зокрема, виплати, які родина отримувала під час перебування військового у статусі зниклого безвісти, тепер враховуватимуться під час визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі підтвердження його загибелі. Наразі така допомога становить 15 млн грн.

Законопроєкт також розширює коло осіб, які можуть отримувати частину грошового забезпечення військовослужбовця у разі його зникнення безвісти. Серед них — не лише подружжя, діти та батьки, а й люди, які проживали з військовим однією сім’єю без шлюбу (за рішенням суду), а також інші члени сім’ї, які перебували на його утриманні.

Юристка з питань полонених і зниклих безвісти ГО «Юридична сотня» Ірина Підреза пояснює, як працюватимуть нові правила, як враховуватимуться вже виплачені суми та хто тепер зможе претендувати на виплати.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-yak-zminyatsya-vyplaty-rodynam-znyklyh-bezvisty-ta-zagyblyh-vijskovyh-pislya-uhvalennya-zakonoproyektu-13646-2.

✔️ Підписатись на канал

268

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

У новому випуску Індексу реформ — податково-правовий режим Defence City. Його запуск став помітною зміною в регуляторному середовищі оборонної індустрії. Модель поєднує податкові стимули для компаній із підвищеними вимогами до прозорості бізнесу, структури доходів і корпоративної дисципліни.

Щоб отримати статус резидента, компанія має відповідати низці критеріїв. Зокрема, щонайменше 75% доходу (або 50% для літакобудування) повинні становити доходи від виробництва оборонних товарів або виконання відповідних робіт. Важливо, що вирішальною є економічна суть доходу, а не формальна класифікація діяльності. Також резидентами не можуть бути компанії з податковими боргами, проблемами з розкриттям структури власності чи зв’язками з підсанкційними особами.

Серед стимулів — звільнення від податку на прибуток, земельного, майнового та екологічного податків. Водночас компанії повинні реінвестувати прибуток у розвиток виробництва. Порушення цих умов може призвести до нарахування податку на прибуток і втрати статусу резидента.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/u-fokusi-indeksu-reform-podatkovyj-rezhym-defence-city-vygody-obmezhennya-ta-vymogy-do-biznesu

✔️ Підписатись на канал

235

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

📷 Photo

🛢️ 📈 ⛽ На тлі війни на Близькому Сході у світі, зокрема й в Україні, почали стрімко зростати ціни на пальне. Вартість нафти Brent перевищила $100 за барель, тобто наблизилась до значень весни 2022 року. Відповідно, АЗС підняли ціни, а попит на паливо зріс на тлі панічних настроїв.

То що ж відбувається з цінами на пальне, чи буде дефіцит та чого очікувати далі — у картках.

✔️ Підписатись на канал

263

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

Чи можливий тривалий мир з росією, якщо її економіка та політична система побудовані навколо війни?

Сьогодні мілітаризація є частиною російської державної моделі. Бюджетні пріоритети, промислова політика та політична легітимність обертаються навколо агресії, а військове виробництво виконує роль економічного двигуна та інструменту стабільності режиму.

Показовий приклад — дрони Shahed. росія локалізувала їхнє виробництво і планує збільшити обсяги з 400 до 1000 одиниць на добу. Такий масштаб означає не разові закупівлі, а створення довгострокової промислової системи — з виробничими ланцюгами, інвестиціями та робочими місцями.

За таких умов припинення вогню без демілітаризації росії навряд чи буде тривалим. Серед ключових передумов переговорів також називають посилення санкцій, розширення оборонних можливостей України та гуманітарні кроки — повернення депортованих дітей, цивільних і військовополонених.

📌 Докладніше про це читайтеу https://voxukraine.org/umovy-stalogo-myru-mizh-rosiyeyu-ta-ukrayinoyu експертки програм міжнародної безпеки та стабільності (Україна та Східна Європа) у компанії «The Critical Mass» Марії Чухнової.

✔️ Підписатись на канал

289

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

💰 📉 Відношення державного боргу до ВВП — один із ключових показників боргової стійкості економіки. Він впливає на витрати на обслуговування боргу та на умови, за яких країна може залучати кошти для фінансування дефіциту бюджету.

За даними МВФ, у 2025 році співвідношення загального валового державного боргу до ВВП України сягнуло 108,6% — найвищого рівня за весь період спостережень із кінця 1990-х років. Прогноз на наступні п’ять років показує, що воно залишатиметься у зоні високого ризику — 95–110%.

На початку 2000-х співвідношення боргу до ВВП знижувалося завдяки швидкому економічному зростанню. Після фінансової кризи 2008 року показник різко зріс. Схожа динаміка повторилася у 2014–2015 роках через падіння ВВП і зростання запозичень. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тенденція повторилася знову. У 2015–2019 роках це співвідношення помітно скоротилося завдяки реструктуризації частини боргу та зменшенню дефіциту бюджету.

Сьогодні значна частина боргу України — це неринкові позики урядів та міжнародних організацій, що створює менше навантаження на бюджет. Україна значною мірою залежить від зовнішнього фінансування: у 2025 році країна отримала 52,4 млрд доларів, із яких лише 0,7 млрд становили гранти.

📌 Більше про динаміку державного боргу України та фактори, що впливають на його стійкість, — у https://voxukraine.org/yak-zminyuyetsya-derzhavnyj-borg-ukrayiny-vidnosno-vvp.

✔️ Підписатись на канал

343

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

📷 Photo

У Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів щодо оплати праці в держсекторі, ветеранського бізнесу, прав людей з інвалідністю та захисту культурної спадщини під час війни.

📌 Головне - у картках, детальний розбір за https://voxukraine.org/vazhlyvi-zakonoproyekty-vypusk-62-stelya-zarplat-dlya-derzhavnyh-organiv-novi-garantiyi-dlya-pratsivnykiv-z-invalidnistyu-ta-pravyla-zahystu-kultury-pid-chas-vijny.

✔️ Підписатись на канал

341

Вокс Україна/VoxUkraine

13 мар. 2026 г., 09:08

8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок. Попри формальну рівність прав і можливостей, ринок праці в Україні залишається помітно сегрегованим за гендерною ознакою.

Жінки значно частіше працюють в освіті, медицині та на державній службі, тоді як у технічних, промислових і транспортних галузях переважають чоловіки. Наприклад, близько 86% педагогів у школах — жінки, а в IT їх приблизно 23%. Навіть у сферах, де жінки становлять більшість, керівні посади вони обіймають рідше.

Гендерний розподіл праці помітний як між різними галузями, так і всередині самих професій. Повномасштабна війна частково змінила цю структуру: через дефіцит кадрів жінок почали активніше залучати до сфер, які раніше вважалися «чоловічими».

📌 Повний матеріал читайте за https://voxukraine.org/gendernyj-rozpodil-profesij-v-ukrayini-statystyka-istoriya-ta-suchasni-tendentsiyi.

✔️ Підписатись на канал

366

Вокс Україна/VoxUkraine

10 мар. 2026 г., 05:29

📷 Photo

📉🌍⛽ Після повномасштабного вторгнення санкції ЄС і цінова стеля G7 змінили структуру експорту російської нафти.

Як перерозподілилися ринки, яку роль відіграє тіньовий флот і що відбувається з доходами росії — показуємо у картках.

✔️ Підписатись на канал

309

Вокс Україна/VoxUkraine

8 мар. 2026 г., 17:09

🚨🎓📚 Повітряні тривоги, відключення світла та постійний стрес впливають не лише на формат навчання, а й на саму здатність підлітків навчатися.

Дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», проведене у 8 областях України, показує комплексний вплив війни на дітей. Воно поєднувало фокус-групи з підлітками, батьками, вчителями та шкільними психологами і онлайн-опитування підлітків.
За даними дослідження, 21 % підлітків потребують додаткової психологічної підтримки. 29 % повідомляють про високий рівень тривоги, 26 % — про депресивні симптоми, 17 % — про стрес, пов’язаний із небезпекою для життя та здоров’я близьких. При цьому 79 % демонструють психологічну стійкість та здатність адаптуватися.

Хронічний стрес впливає і на когнітивні процеси: 41 % опитаних повідомили про проблеми з концентрацією, 40 % — з пам’яттю, 34 % — із мисленням. Майже половина підлітків 46 % зберігає високий рівень мотивації до навчання і орієнтується на довгострокові цілі — складання НМТ, вступ до університету та майбутню самостійність.

📌 Детальніше про результати дослідження «Самопочуття та навчання підлітків в умовах війни», проведеного ГО «Навчай для України», — читайте в https://voxukraine.org/yak-vijna-vplyvaye-na-navchannya-pidlitkiv-stres-motyvatsiya-ta-poshuk-pidtrymky

✔️ Підписатись на канал

290

Вокс Україна/VoxUkraine

8 мар. 2026 г., 17:09

Тисячі вчених із США, країн ЄС, Японії, Великої Британії та Канади досі присутні в редакційних радах російських наукових журналів. Як вони пояснюють свою співпрацю після повномасштабного вторгнення росії в Україну?

Щоб перевірити реальний стан речей, дослідники розіслали персональні листи іноземним ученим, які значилися членами редакційних рад російських журналів. У 2024 році вони надіслали 709 листів ученим із 140 журналів. У 2025 році дослідження масштабували — 1874 листи вченим із 214 російських наукових журналів, які індексуються в Scopus.

У результаті дослідники отримали 490 відповідей від учених з Європи, США та інших розвинених країн. Частина науковців повідомила, що вперше дізналася про своє «членство», адже їхні імена використовувалися без їхньої згоди. Інші пояснювали, чому вважали співпрацю можливою або чому вирішили відмовитися.

Аналіз відповідей показав чотири основні позиції: близько 45% — «свідомі відмовники», близько 35% — «жертви обставин», які не знали або забули про своє членство, близько 15% — прихильники наративу «наука поза політикою», і близько 5% — ті, хто підтримав російські наративи.

📌 Докладніше про результати дослідження, аргументи науковців і приклади їхніх відповідей — у https://voxukraine.org/nauka-poza-politykoyu-chy-kompromis-iz-sovistyu-shho-kazhut-inozemni-vcheni-pro-svoye-chlenstvo-v-redaktsijnyh-radah-rosijskyh-zhurnaliv

✔️ Підписатись на канал

329

Вокс Україна/VoxUkraine

7 мар. 2026 г., 12:48

📷 Photo

🏛️ ⚙️ 🇺🇦 Десять років тому держава почала змінювати підходи до власної роботи — від кадрових правил до надання послуг. Частину цих змін ми вже сприймаємо як норму: відкриті конкурси, електронні закупівлі, цифрові сервіси, розбудову ЦНАПів. Але за кожним таким кроком стоїть системна реформа, яка триває з 2015 року.

Результати не зводяться лише до нових інструментів. Йдеться про спробу зробити державну службу професійною, передбачуваною та менш залежною від політичних коливань. Водночас війна, зупинка конкурсів і низький рівень довіри до чиновників показують, що зміни залишаються незавершеними.

📍У картках — ключові досягнення та головні виклики реформи державного управління за десятиліття.

Аналітичний матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. #ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

320

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

⚡ ❄️ 🤝 Блекаути й морози: як погані умови життя впливають на довіру киян?

Команда Центру соціологічних досліджень Kyiv School of Economics University проаналізувала опитування 542 киян, проведене 31 січня 2026 року після масованого обстрілу та масштабного збою енергосистеми, коли в столиці зупинилося метро. Дослідники вимірювали інфраструктурну депривацію, негативні емоції, міжособистісну довіру, довіру до інституцій і готовність допомагати.

Відсутність базових послуг пов’язана зі зниженням міжособистісної довіри та частковим зменшенням готовності допомагати. Довіра до інституцій не зменшується автоматично через сам факт відключень, але знижується разом із зростанням негативних емоцій.

Ефекти є статистично значущими, але невеликими: інфраструктурний терор завдає соціальній тканині точкових ушкоджень, проте не руйнує її.

📌 Детальніше про результати дослідження — у https://voxukraine.org/u-nas-nema-tepla-ta-chy-ye-v-nas-dobro-analiz-zv-yazku-mizh-poganymy-umovamy-zhyttya-ta-solidarnistyu-kyyan

✔️ Підписатись на канал

457

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

У 2000 році Роберт Мугабе, колишній диктатор Зімбабве, виграв головний приз національної лотереї. І виграв він з простої причини: тому що міг. Якщо знищити інститути, що обмежують вашу владу, як це зробив Мугабе за 37 років свого правління, ви можете правити заради особистого збагачення, особистого звеличення або просто особистого задоволення.

Відлуння лотереї Мугабе можна побачити у двох нещодавніх рішеннях, ухвалених адміністрацією президента США Дональда Трампа. Одне з них — спільна американо-ізраїльська атака на Іран і вбивство верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї. Такий крок може спричинити тривалий період нестабільності на Близькому Сході. Після Іранської революції 1979 року державний апарат здебільшого зберігся і перейшов на бік нової Ісламської Республіки. Подібна ситуація можлива і тепер: державні структури можуть зберегтися й діяти в інтересах Ірану, зокрема через своїх проксі — «Хезболлу» та ХАМАС.

Інше рішення — визнання компанії Anthropic «ризиковим постачальником». Воно набуло чинності негайно: федеральним підрядникам США заборонено використовувати моделі компанії або вести з нею комерційну діяльність. Перед цим Anthropic вимагала гарантій, що її моделі штучного інтелекту не використовуватимуть для масового спостереження за громадянами США та для автономних систем озброєння. Після цього глава OpenAI Сем Альтман уклав угоду про співпрацю з Міністерством оборони США.

Докладніше про ці рішення та їх можливі наслідки читайте https://voxukraine.org/vijna-proty-iranu-ta-vijna-z-antropik Дарона Аджемоґлу, професора Массачусетського технологічного інституту.

✔️ Підписатись на канал

322

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

За чотири роки великої війни Україна суттєво перекроїла свою дипломатичну карту — розірвала зв’язки з союзниками агресора й активізувалася на Глобальному Півдні.

Україна припинила відносини з Північною Кореєю та Сирією у 2022 році, а у 2025-му — з Нікарагуа. Мінімізовано контакти з Кубою. У Західній Африці дипломатична напруга зросла після розриву відносин із Малі та Ніґером на тлі активності ПВК «Вагнер».

Паралельно Київ розширює присутність в Африці. У 2024–2025 роках відкрито посольства в Ботсвані, ДР Конго та Мозамбіку, місію в Кот-д’Івуарі підвищено до статусу посольства, запрацювали тимчасові повірені в Мавританії та Танзанії. Це частина стратегії розширення на 2024–2026 роки.

Європа залишається ключовим напрямком, однак дипломатична мережа поступово вирівнюється — Україна посилює присутність там, де десятиліттями домінував російський вплив.

📌 Про нову географію дипломатичної присутності — читайте у https://voxukraine.org/dyplomatychne-perezavantazhennya-yak-vijna-zminyuye-kartu-prysutnosti-ukrayiny-u-sviti

✔️ Підписатись на канал

356

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Як президентство Кароля Навроцького впливає на політику Польщі щодо України?

Кароль Навроцький пов’язує перспективи членства України в ЄС і НАТО з вирішенням питань історичної пам’яті — зокрема теми Волинської трагедії та оцінки ОУН-УПА. Його заяви у 2024–2025 роках спричинили публічну реакцію Києва. У 2025 році УІНП почав видавати дозволи на ексгумації, а українсько-польська робоча група домовилась про проведення спільних робіт.

Після інавгурації 6 серпня 2025 року Навроцький декларує підтримку України у війні проти росії та називає її агресором, але наголошує, що польська допомога має відповідати національним інтересам — економічним, соціальним і безпековим.

Позицію Кароля Навроцького до і після обрання президентом та її наслідки для України аналізуємо у https://voxukraine.org/mizh-bezpekoyu-ta-pamyattyu-ukrayina-v-politychnij-rytorytsi-prezydenta-polshhi-karolya-navrotskogo.

✔️ Підписатись на канал

353

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Головна тема в житті громад у січні – місцеві ради змушені шукати способи виконати нові законодавчі вимоги без шкоди для інших пріоритетів. Рішення про підвищення зарплат у бюджетній сфері Уряд ухвалив уже після затвердження місцевих бюджетів, і частина фінансового навантаження з виконання цього рішення лежить на громадах. Деякі з них змушені скорочувати надбавки вчителям або використовувати кошти заплановані на розвиток.

Паралельно Уряд оновлює підходи до стратегічного планування й просуває формальне розмежування повноважень, однак поки що без чіткої відповіді, хто і за які кошти має виконувати нові функції. Для громад це означає, що у 2026 році їм доведеться й надалі працювати в умовах невизначеності, балансуючи між очікуваннями, що зростають, та обмеженими фінансовими можливостями.

Як змінюється стан справ у територіальних громадах? Як безпекові умови впливають на їхню спроможність? Чи достатньо фінансування для виконання ключових функцій?

Відповіді на ці та інші питання читайте у https://voxukraine.org/monitoryng-gromad-sichen-2026.

✔️ Підписатись на канал

348

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

🇩🇪 📊 🇨🇳 Протягом десятиліть економічні зв’язки між Німеччиною та Китаєм були взаємовигідними: німецьке обладнання сприяло індустріалізації Китаю, а швидко зростаюча китайська економіка забезпечувала високий попит на німецький експорт.

Тепер баланс змінився. Китайські виробники посилюють позиції на ринках високотехнологічної продукції, зокрема електромобілів, створюючи тиск на німецьке автомобілебудування та машинобудування. У 2025 році ВВП Німеччини зріс лише на 0,2%, тоді як Китай зафіксував рекордний торговельний профіцит у $1,19 трлн.

Після скорочення експорту до США приблизно на 20% поставки Китаю до Європи зросли більш ніж на 8%. Реальний ефективний курс юаня з 2021 року знизився майже на 20%, що вплинуло на умови конкуренції.

Китай не може дозволити собі втратити доступ до європейського ринку, що дає ЄС важелі впливу. Питання полягає в тому, на яких умовах Європа готова надавати цей доступ у новій геоекономічній реальності.

📌 Детальніше — у https://voxukraine.org/yevropa-mozhe-maty-bilshe-vplyvu-na-kytaj

✔️ Підписатись на канал

346

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Війна впливає не лише на Україну — її «відлуння» змінює установки людей і в європейських країнах, які не межують ані з Україною, ані з росією. Після 24 лютого 2022 року зрушення торкнулися підтримки розширення ЄС, емоційної прихильності до Європи та ставлення до мігрантів. Дослідники вимірюють такі зміни через атитюди — це не миттєвий настрій, а відносно стійка установка, оцінка людей та подій навколо.

Порівняння 10-ї та 11-ї хвиль Європейського соціального дослідження у 10 країнах показує неоднорідну картину. Підтримка розширення ЄС стала вищою за довоєнний рівень. Емоційна прихильність до Європи спершу зросла, але згодом опустилася нижче показників 2021 року. Ставлення до мігрантів змінювалося хвилеподібно — від скепсису в перші місяці до тимчасового покращення і подальшого погіршення.

Динаміка відрізнялася між країнами. У Великій Британії та Чорногорії підтримка євроінтеграції зросла, тоді як в Італії — знизилася. У Португалії погіршилася оцінка впливу мігрантів на культурне життя, тоді як у Чорногорії вона залишилася стабільною. Частина змін була короткостроковою реакцією на перші місяці війни, але окремі зрушення зберігаються і через півтора року.

Детальніше про те, як війна змінила установки європейців, читайте у https://voxukraine.org/vijna-za-mezhamy-kordoniv-yak-chuty-yiyi-vidlunnya-u-yevropejskyh-krayinah.

✔️ Підписатись на канал

388

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

Що відбулося з бюджетом у січні?

У січні 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 242 млрд грн — на 57,7% більше за план. Перевиконання забезпечив грант 101,4 млрд грн (2,4 млрд дол. США), який надійшов через Світовий банк у межах механізму ERA.

Водночас план податкових надходжень не виконано. До бюджету не надійшло 12,4 млрд грн, насамперед через недобір ПДВ: внутрішній — мінус 22,2%, імпортний — мінус 13,5%. Серед причин — значні обсяги відшкодування ПДВ, зниження ділової активності та менші обсяги оподатковуваного імпорту.

Видатки профінансовано на 243,8 млрд грн — це на 20% менше від плану, що традиційно для початку року. Дефіцит загального фонду становив 1,2 млрд грн
Серед ключових ризиків — подальша ескалація на фронті та погіршення ситуації в енергетиці, що можуть вплинути на податкові надходження, а також ризики касових розривів і зростання фіскального тиску.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/byudzhetnyj-barometr-sichen-2026 від аналітиків Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Kyiv School of Economics.

✔️ Підписатись на канал

373

Вокс Україна/VoxUkraine

6 мар. 2026 г., 02:12

З початку повномасштабного вторгнення постає питання, чи пов’язує молодь своє майбутнє з Україною. Вступна кампанія до ЗВО дає змогу простежити цю тенденцію.

У 2025 році на бакалаврат подали заяви 209 тисяч абітурієнтів — це на 6,3% менше, ніж у 2021 році, але на 4% більше, ніж у 2024-му. Зростання у 2022–2023 роках значною мірою забезпечили вступники віком 25+ років, які здобували другу чи третю освіту. Після скасування відстрочки для цієї категорії їхня кількість зменшилася з 56 тисяч у 2023 році до 25 тисяч у 2024-му.

Загальна тенденція до скорочення має і довгострокове демографічне підґрунтя. За словами Михайла Винницького, Україна щороку втрачає 20–30 тисяч випускників шкіл ще з 2002 року. У 2022 році кількість тих, хто складав ЗНО/НМТ, впала на чверть, але згодом почала зростати. У 2024–2025 роках співвідношення між тими, хто склав тест, і вступниками повернулося до рівня 2020–2021 років — 65–70%.

Частка тих, кого не зарахували до ЗВО, у 2024–2025 роках трохи перевищувала 4%. Різниця з попередніми роками незначна, тож робити однозначні висновки щодо зміни якості вступників підстав немає.

📌 Детальніше про тенденції вступу — в https://voxukraine.org/vidplyv-mizkiv-chy-tymchasovi-realiyi-vijny-yak-zminyuyetsya-kilkist-i-yakist-vstupnykiv-do-ukrayinskyh-zvo-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya

✔️ Підписатись на канал

376

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

🇩🇪 🤝 🇺🇦 52% німців виступають за збільшення підтримки України. Але чи однаковою є ця позиція серед виборців різних партій?

За даними опитування INSA (лютий 2026), 35% виступають проти посилення підтримки, ще 13% не визначилися. Найбільше схиляються до збільшення допомоги виборці SPD, «Зелених» та CDU, найменше — прихильники BSW та AfD.

Опитування YouGov (липень 2025) показує: 47% німців підтримують військову допомогу Україні до повного звільнення територій, 32% — мирну угоду з територіальними поступками. Серед виборців «Зелених» більшість виступає за підтримку до деокупації, тоді як серед прихильників BSW та AfD переважає протилежна позиція.

Водночас у грудні 2025 року «допомога Україні» опустилася в рейтингу зовнішньополітичних пріоритетів німців із 17% у травні до 7% у грудні. Натомість зросла важливість «обмеження впливу авторитарних держав» — з 20% до 28%. Найактуальнішими напрямами німці називають посилення єдності в Європі та підвищення обороноздатності Німеччини.

Детальніше читайте у повному https://voxukraine.org/bilshist-nimtsiv-vystupayut-za-zbilshennya-pidtrymky-ukrayiny.

✔️ Підписатись на канал

379

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

📷 Photo

🇺🇦 26 лютого 2014 року тисячі людей зібралися на мітинг у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

Агресія рф розпочалась, коли російські військові без розпізнавальних знаків зайшли на територію Криму. Тоді тисячі жителів Кримського півострова зібралися перед Верховною Радою АРК, аби висловитись проти російського вторгнення.

У День кримського спротиву російській окупації VoxCheck та https://t.me/ppuark спростовують найпоширеніші міфи про окупацію півострова.

https://t.me/VoxCheck

311

Вокс Україна/VoxUkraine

5 мар. 2026 г., 03:14

Пропаганда більше не обмежується впливом на людей — вона спрямована і на машини, що допомагають людям думати.

У 2025 році на платформі http://Preprints.org/ з’явилася робота науковця Пітшу Молека, у якій запропоновано переосмислити поняття інформаційної війни через термін Metawar. Йдеться про конфлікт за контроль не над територією чи окремими наративами, а над здатністю суспільства адекватно сприймати реальність.

Якщо класична пропаганда намагається нав’язати конкретну версію подій — прославити «свого» лідера, очорнити ворога, закріпити потрібну позицію, — то Metawar спрямована глибше. Її мішенню стають не окремі твердження, а сама здатність формувати переконання: довіряти джерелам, розрізняти факт і вигадку та підриває знаходити мотивацію шукати правду.

На практиці це проявляється через LLM-grooming — масове наповнення інтернету пропагандистськими текстами, які можуть потрапляти до навчальних даних ШІ. Мережа Pravda Network / Portal Kombat, яку VIGINUM пов’язує з російськими спецслужбами, у пікові періоди генерувала до 23 000 публікацій на день, а аудити NewsGuard фіксували зростання частки відповідей чатботів із кремлівськими наративами. Інший інструмент — операція Doppelganger зі створення сайтів-двійників авторитетних медіа, що підриває довіру через ефект «дивіденду брехуна». Додатковий вимір — хронічний стрес: дослідження показують, що він знижує когнітивні функції, роблячи суспільство вразливішим до таких атак.

📌 Докладніше — у https://voxukraine.org/metawar-koly-propaganda-navchylasya-dumaty виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка.

✔️ Підписатись на канал

373

Вокс Україна/VoxUkraine

3 мар. 2026 г., 10:02

🇩🇪 🗳️ 🏦 Після дострокових виборів 2025 року політичний ландшафт Німеччини трансформувався, а разом із ним переглянуто підхід до підтримки України.

До влади прийшов Фрідріх Мерц, і за його уряду акцент поступово зміщується від передачі техніки з резервів Бундесверу до довгострокової моделі: збільшення бюджетного фінансування, часткового перенесення витрат на рівень ЄС та розвитку оборонно-промислової співпраці з Україною. Уряд діє в умовах економічних обмежень і внутрішнього політичного тиску.

Економічна ситуація в Німеччині залишається напруженою: після дворічної рецесії та стагнації країна входить у 2026 рік із прогнозом зростання ВВП лише на 1%. Попри це, допомогу Україні в бюджеті збільшили до €11,5 млрд, а витрати на оборону сягнули €108 млрд.
Частину фінансування переведено на рівень ЄС — через механізм із використанням заморожених російських активів.

Як змінюється політика Берліна щодо України в нових політичних та економічних умовах — у https://voxukraine.org/novyj-arsenal-yevropy-yak-rosijsko-ukrayinska-vijna-zminyuye-nimechchynu.

✔️ Підписатись на канал

339

Вокс Україна/VoxUkraine

3 мар. 2026 г., 10:02

Вибори-2026 у США: чи зміниться баланс сил у Конгресі?

Перемога демократа Тейлора Ремета у «глибоко республіканському» окрузі Техасу стала помітним сигналом: за нього проголосували не лише демократи й незалежні, а й частина республіканців. Чи означає це ширші зміни перед виборами 2026 року?

3 листопада у США оберуть усіх 435 членів Палати представників і 35 сенаторів. Республіканці нині мають більшість у Конгресі, але вона залишається непевною.

За даними Pew Research Center, 50% американців вважають, що Дональд Трамп керує країною гірше, ніж очікували, а 52% не вважають його ментально відповідним посаді. Навіть серед республіканців довіра знизилася з 75% до 66% за рік. За опитуванням IPSOS, 61% американців переконані, що країна рухається в неправильному напрямку.

Детальніше про передвиборчі тенденції у США та потенційні наслідки для України — в https://voxukraine.org/chy-vidbudetsya-u-ssha-elektoralna-revolyutsiya-analiz-opytuvan-gromadskoyi-dumky Ілони Сологуб ⤵️

✔️ Підписатись на канал

342

Вокс Україна/VoxUkraine

2 мар. 2026 г., 10:42

📷 Photo

Найдовша війна в Європі з початку ХХ століття триває просто зараз.

24 лютого — чотири роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Водночас сама російсько-українська війна триває з 2014 року — майже 12 років — і є найдовшим безперервним збройним конфліктом у Європі з початку ХХ століття.

На графіку ми порівнюємо тривалість основних воєн у Європі з 1900 року. Після Другої світової більшість конфліктів тривали від кількох тижнів до кількох років. Нова хвиля протистоянь наприкінці ХХ століття була пов’язана з розпадом СРСР і Югославії, однак навіть на цьому тлі війна росії проти України вирізняється тривалістю.

📌 Докладніше читайте у https://voxukraine.org/najdovsha-vijna-u-yevropi-z-pochatku-xx-stolittya

✔️ Підписатись на канал

369

Вокс Україна/VoxUkraine

2 мар. 2026 г., 10:42

Фейки поширюються швидше за правду — і справа не лише в алгоритмах.

Аналіз 126 тисяч новинних каскадів у Twitter, які поширили близько трьох мільйонів користувачів, показав: неправдиві новини розходяться швидше, глибше й ширше за правдиві. Найбільша різниця стосувалася політичних тем. Боти прискорювали поширення і хибного, і правдивого контенту приблизно однаково — вирішальну роль відігравали емоції людей.
Коли переконання стає частиною групової ідентичності, навіть високі аналітичні здібності можуть працювати не на пошук правди, а на захист «своєї» позиції — це показують дослідження Дена Кагана про ідентичнісно-захисне пізнання. Водночас експерименти Гордона Пеннікука і Девіда Ранда з вибіркою 3446 осіб свідчать: у частині випадків сприйнятливість до фейків пояснюється не мотивованим мисленням, а недостатнім когнітивним зусиллям.

Масштабний метааналіз 75 досліджень у Nature Human Behaviour за участі понад 53 тисяч респондентів показав, що системний «ефект зворотного удару» від спростувань трапляється рідко. Для України, яка понад десять років протистоїть російській дезінформації й з 2022 року веде повномасштабну війну, це не абстрактний висновок — спроможність системно спростовувати фейки та зберігати довіру до інституцій стала частиною стійкості країни.

Докладніше про те, що показують сучасні дослідження дезінформації, — у https://voxukraine.org/chomu-fakty-prograyut-emotsiyam виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка

✔️ Підписатись на канал

533

Showing 30 of 100 posts

Loading posts...

Рейтинг

Требуется вход

Отзывы пользователей (0)

Пока нет отзывов. Будьте первым, кто поделится своим опытом!

Loading reviews...

Вокс Україна/VoxUkraine

Вокс Україна/VoxUkraine

Рейтинг

Рост участников (Последние 30 дней)

Последние посты

Рейтинг

Отзывы пользователей (0)

Вокс Україна/VoxUkraine

Рейтинг

Рост участников (Последние 30 дней)

Последние посты

Рейтинг

Отзывы пользователей (0)

Похожие каналы Telegram

Душевные инвест-подкасты

Архивный гик

DOC.ru

РАДИО🎙️ОРАТОР ОТ ДУШИ

hot stud1es 4 cool k1ds

ОРЖ: книги и шоу

Инна Байр писатель ✍️

аппрув

Похожие каналы Telegram

Душевные инвест-подкасты

Архивный гик

DOC.ru

РАДИО🎙️ОРАТОР ОТ ДУШИ

hot stud1es 4 cool k1ds

ОРЖ: книги и шоу

Инна Байр писатель ✍️

аппрув

Похожие каналы Telegram

Душевные инвест-подкасты

Архивный гик

DOC.ru

РАДИО🎙️ОРАТОР ОТ ДУШИ

hot stud1es 4 cool k1ds

ОРЖ: книги и шоу

Инна Байр писатель ✍️

аппрув

Похожие каналы Telegram

Душевные инвест-подкасты

Архивный гик

DOC.ru

РАДИО🎙️ОРАТОР ОТ ДУШИ

hot stud1es 4 cool k1ds

ОРЖ: книги и шоу

Инна Байр писатель ✍️

аппрув

Последние посты

Последние посты

Отзывы пользователей (0)

Отзывы пользователей (0)