Мене часто запитують, яке практичне значення мають заочні розслідування та вироки, якщо підозрювані й засуджені переховуються на тимчасово окупованих територіях або за межами України, зокрема в рф.
Відповідь однозначна: мають. Це не формальність, а стратегічний інструмент забезпечення відповідальності в умовах війни.
➡️ Принцип невідворотності покарання.
Воєнні злочини, державна зрада, колабораційна діяльність та фінансування агресії − це категорії злочинів, у яких фізична недосяжність особи не може зупинити правосуддя.
Процедура in absentia дозволяє завершити розслідування, передати справу до суду та отримати обвинувальний вирок за відсутності обвинуваченого. Це юридична фіксація вини з довгостроковими правовими наслідками.
Станом на лютий 2026 року в Україні за воєнні злочини заочно засуджено 240 осіб. Загалом про підозру повідомлено понад 1100 особам, обвинувальні акти щодо 800 осіб уже скеровано до суду.
➡️ Інструмент міжнародного переслідування.
Національний вирок є підставою для міжнародного розшуку, ініціювання екстрадиційних процедур, обмеження пересування особи та блокування її фінансових операцій. Для держав-партнерів наявність судового рішення суттєво посилює позицію України.
Паралельно діють міжнародні механізми. Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт шести представників вищого військово-політичного керівництва рф. Формується багаторівнева система відповідальності − національна й міжнародна.
➡️ Доказова та історична функція.
Заочні процеси фіксують факти агресії, конкретні епізоди злочинів, роль посадових осіб і військового командування. Із понад 1100 осіб, притягнутих за воєнні злочини, кожен сьомий − командир старшого або вищого офіцерського складу. До суду скеровано обвинувальні акти щодо 73 представників військового командування рф, стосовно 22 уже постановлено обвинувальні вироки. Це доказова база для потенційних міжнародних трибуналів, компенсаційних механізмів і майбутніх репарацій.
➡️ База для майбутнього повернення активів.
Обвинувальні вироки створюють правові підстави для спеціальної конфіскації, стягнення активів, звернення до іноземних юрисдикцій щодо арешту майна та виконання судових рішень. Без такого рішення можливості міжнародного правового співробітництва істотно обмежені.
Заочний вирок є процесуальним актом, який визнається міжнародними партнерами під час розгляду запитів про правову допомогу, розшук і блокування активів. Він юридично фіксує економічну складову злочину та створює підстави для повернення активів засуджених осіб у дохід держави. У результаті «заморожене» майно може стати ресурсом для відновлення країни і компенсації завданих збитків.
➡️ Сигнал для суспільства і міжнародних партнерів.
В умовах війни держава демонструє, що навіть за відсутності контролю над частиною території правова система працює, злочини документуються, відповідальність персоналізується. Це підсилює довіру до інституцій і формує підґрунтя для післявоєнного правосуддя.
Таким чином, заочні вироки − це не символічні рішення, а правовий фундамент для майбутніх арештів, конфіскацій, міжнародного переслідування та реального виконання покарання, коли особа стане досяжною для правосуддя.
