Нам, людям віруючим, живеться, звичайно, легше.
В будь-якій незрозумілій ситуації, ми знаємо до кого апелювати, до кого звертатися по допомогу, кому - дякувати.
Сказано: «що мені людина, коли Господь за мене?».
Істино так.
А от як бути людям світським?
Кажуть: «тримайтеся! Все буде добре!».
За шо, зараза, триматися? За повітря?
«Буде добре» - коли?
Ми доживем взагалі?
І якщо Бог є, то чому він все це допускає?
Чому гинуть діти, а їхній вбивця - хуйло досі живе і нічьо собі так живе?
Чооому?! Як так може бути?
Ці питання нині ставить собі кожен.
Надзвичайно важко знайти відповіді.
На відкритті «Нової країни» сезон 2026 ми спробували це зробити разом з Владикою Borys Gudziak.
Я будувала спілкування, як діалог не стільки з духовним лідером, скільки з моральним авторитетом, публічним інтелектуалом, яким є дорогий Владика - приклад для багатьох, маяк і орієнтир всякому, хто мислить.
Головне завдання: спочатку людям в залі, потім - вам, читачам, дати тепло, надію і світло, якими так щедро ділиться Владика.
Надихнути.
Укріпити.
Бо це важливо тут і зараз.
Особливо зараз.
Коли холодно так, що не зігріє жодна ковдра.
Коли немає світла (а шо це таке взагалі? Гиги).
Немає води (в моєму персональному рейтингу ця проблема - найбільш неприємна).
«Попри всі випробування, смерті, горе і біль, в Україні зараз значно більше життя, ніж де-інде», - говорить Владика
Життя вирує. Воно пульсує. Життя прокладає собі дорогу і формує майбутнє.
Нашими руками.
Весь світ дивиться на нас і офігіває: а так можна було?
Можна. Ми - пряме тому свідчення.
І ми точно справимось.
Не просто виживемо.
Ми процвітатимемо.
Дуже скоро.
Побачите
Що нам люди, коли Господь за нас?
https://lb.ua/society/2026/01/31/719712_boris_ghudzyak_naypotuzhnishe.html
